9 травня, Львів: провокація, на яку не можна було не піддатися

Ні для кого не є секретом, що у Кремля більше ресурсів для пропаганди, ніж у нас. В результаті півсвіту вже облетіли кадри, як злі неонацисти не пускають бабусь-ветеранів вшанувати у Львові могили загиблих у Другу світову

Для тих, хто не в темі, виглядає справді жахливо: розлючені молодики гамселять у вікна автобусів, всередині молиться перелякана бабуся, інша притискає до себе маленьку онучку. Кінець світу.

І мало хто замислюється: а навіщо та перелякана бабуся поїхала піднімати у Львові червоний прапор? Не знала, що під цим прапором на Західну Україну прийшли «визволителі», які виселяли людей цілими селами і війна проти яких тривала тут ще 15 років після закінчення Другої світової? Ким взагалі треба бути, щоб попертися з червоним прапором у Львів? Такими людьми керує щаслива (до пори) вроджена якість не рахуватися з чиїмись поглядами, інтересами, потребами – не тільки не рахуватися, а взагалі не помічати їх, не бачити.

Можливо, у тієї бабусі у війну хтось загинув – батько, чоловік, брат. Якщо він навіть був енкаведистом – для неї це все одно близька людина. Можливо, він похований у Львові. Так поїдьте, бабусю, провідайте могилу. Покладіть квіти. Запаліть свічку у церкві. До чого тут мітинг під червоними прапорами?

В Україні є могили німецьких солдатів. Кажуть, є цілі цвинтарі, і час від часу до них приїздять німці. Чи хтось із них привозив із собою прапор зі свастикою?

Про те, що це була провокація, сказано вже багато. Провокацією, спрямованою на розкол України і, отже, спланованою з Кремля, була сама ідея їхати з червоними прапорами у Львів. Провокацією був відданий міліції наказ, всупереч забороні суду, пропустити автобуси з «червонопрапорниками» до меморіалу, розтягуючи і б’ючи людей, які встали у лаву, щоб не пропустити транспорт. Тільки після того, як «космонавти» силоміць проклали дорогу автобусам, люди почали гамселити по них кулаками і ногами.

Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)

Телефонував мені щойно один з лідерів "Тризубу", Андрій Тарасенко (Пилипась). З неофіційних джерел у правоохоронних органах хлопцям стало відомо, що на завтра, 9 травня, у Києві готуються провокації: "спортсмени" з нашивками "Тризубу" і УНА-УНСО можуть нападати на ветеранів. Начебто вони збиратимуться зранку десь в районі Прорізної.

ВО "Тризуб" ім.Степана Бандери офіційно заявляє, що організація та її члени непричетні до цих можливих провокацій і засуджують їх. "Хоча ми закликаємо до боротьби з радянською символікою і червоними прапорами, але нападати на бабусь-дідусів - це взагалі казна що", - каже Пилипась.

Многие считают Христа слабаком и мямлей, который не смог противостоять своим оппонентам и был позорно распят на кресте вместе с разбойниками. Человеческое понимание всемогущества Бога строится исключительно на собственном представлении (которое не факт, что истинное).

По логике людей, Иисус должен был разорвать оковы, словно герой американского боевика. Отлупить воинов. Затем примчаться на мегакрутой колеснице с братвой (архангелами и ангелами) в синедрион и отлупить местных еврейских заводил. После этого собрать своих сторонников - раздать им небесные пулеметы и отфигачить местную власть (т.е. Ирода и римлян).

Затем, раскрасив лицо в камуфляжные цвета, отправиться в РИМ. Понятно, что всех там тоже перемочив. Причем решающая битва должна была состояться в Колизее в с местным императором. Под ликование толпы Джизес победил цезаря и установилсь тысячелетнее царство.

Но проблема в том, что Бог не будет подстраиваться под наше голливудское восприятие крутости, мощи, силы и власти. Великая победа и сила была проявленав жертве на кресте. Намного сложнее, имея реальные инструменты, не искуситься использовать их против врага, дав ему возможность ошибочно восхваляться своей победой. 

Вчера я эмоционально сожалел, что в христианстве нет фанатиков как в исламе, которые бы достойно ответили Мадонне за богохульство. Но в том то и сила христианства, что оно должно "побеждать зло добром и не быть побежденным злом".

Если посмотреть на историю христианства, то где эта религия насаждалась силовыми методами, там она не пустила крепких корней. Пример крещения Руси: Владимир захотел жениться в очередной раз и заставил дружину искупаться в Днепре. Но как была вера языческая, так и соталась по сей день. И не важно, что в "языческом ансамбле" фигурирует христианская риторика и символы: суть дела не меняет.

Тот, кто поймет, что настоящая сила - простить врага, дать ему еще один шанс, а не лупить мечом по голове (как это сделал Петр) - будет самым мудрым и успешным человеком на земле.